Университет ШАГ

Адаптація до нових умов ДНЗ

Особливості адаптації дітей ранього віку

 

 

Адаптація або пристосування організму до нових умов вклю­чає широкий спектр індивідуальних реакцій, які залежать від психофізіологічних та індивідуальних особливостей дитини, сімейних стосунків та низки життєвих обставин.

Для малюка дитячий садок — це новий, ще невідомий про­стір, нове оточення і нові стосунки; потрапивши сюди, дитина змушена до всього пристосовуватися. Для того, щоб сформу­валися механізми саморегуляції, які дозволять малюку при­стосуватися до нових умов, дитині потрібно відчувати себе захищеною.

Добре, коли малюк починає відвідувати дитячий садок на по­чатку нового навчального року, тобто у серпні-вересні. По-перше, влітку майже всі діти оздоровлюються: проводять багато часу на свіжому повітрі в селі чи біля моря. Повітря, сонце, вода, фізична активність і вітаміни підвищують запас міцності дитячого організму, що дозволяє легше подолати майбутні ви­пробування в період адаптації.

По-друге, у вересні ще досить тепло, багато овочів і фруктів. Час негожої погоди, мокрого взуття й осінніх застуд ще не на­став: є шанс, що малюк встигне пристосуватися до нового спо­собу життя перед тим, як оточуючі почнуть чхати і хворіти. Тож в інтересах здоров’я дитини батькам варто планувати початок відвідування дитячого закладу саме на кінець серпня початок вересня.

Є різні думки з приводу того, в якому віці дитині краще починати відвідувати ДНЗ. Мій досвід роботи та спостережен­ня вихователів нашого закладу дає можливість стверджувати: оптимальний вік початку відвідування дитячого садка 2 — 3 роки..

Як правило, це пов’язане з тим, що діти, яким ще не випов­нилося двох років, не вміють самостійно користуватися лож­кою, одягатися, користуватися туалетом тощо. До того ж вони у дитсадку частіше хворіють, адже що молодша дитина, то слаб­ша її імунна система. Крім того, науковці довели, що саме у 2—3 роки збільшується витривалість клітин кори головного мозку та здатність до концентрації нервового збудження. Тому малюк у цьому віці вже може довше зосереджуватися на одному виді діяльності (завданні або грі) і менше стомлюється, готовий бути бадьорим і активним усі 6—7 годин, до й після денного сну. Доречно зазначити, шо в малюка вже є потреба й можливість присвятити цей час спілкуванню не тільки з батьками, але й з іншими дорослими людьми або дітьми.

За спостереженнями психологів, найбільш критичний вік для адаптації — від 9—10 місяців до 1 року 6 місяців і від 3 до 3,5 років. Але можна впевнено стверджувати: ніхто не знає малю­ка краще за батьків. Якщо обставини дозволяють, батьки можуть віддавати в садочок дитину в будь-якому віці, керуючись своєю інтуїцією та враховуючи індивідуальні особливості малюка.

Фактори ризику

Середній термін адаптації дітей до ясел у нормі складає 7—10 днів.

За даними наукових досліджень, фактори ризику, що усклад­нюють період адаптації, це:

1. Під час вагітності: токсикоз, стресові ситуації, прийом ліків, вживання алкоголю, куріння.

2. Після пологів:

  • недоношеність чи переношеність дитини;
  • велика маса тіла (більше 4 кг);
  • часті ГРЗ, рахіт, анемія, діатез;
  • затримка психічного розвитку;
  • відсутність батька чи матері в сім’ї;
  • перша або єдина дитина в сім’ї;
  • конфліктні стосунки в сім’ї.

Етапи адаптації

У процесі адаптації дитини до умов ДНЗ дослідники ви­окремлюють кілька основних етапів:

  • «Буря» — комплекс зовнішніх впливів спричиняє бурхливу реакцію та сильне напруження дитячого організму. Підвищується збудливість, тривожність, можуть зростати агресивність, заглиб­лення в себе, часто спостерігаються поганий сон, апетит, на­стрій. Тривалість цього етапу — від 2—3 днів до 1—2 місяців;
  • «Буря затихає» — період нестійкого стану, коли дитина шукає оптимальні варіанти реагування на впливи: намагається взаємодіяти з однолітками, стає більш активною, зацікавленою, врівноваженою. Тривалість — від тижня до 2—3 місяців;
  • «Штиль» — період відносного пристосування до нових умов. Дитина починає засвоювати нову інформацію, встанов­лювати контакти, виявляти під час занять ініціативу. При цьому суттєво зменшується захворюваність, поліпшуються сон, апетит, настрій. Сприятливий період для розвитку всіх психічних про­цесів. Тривалість цього етапу — від 2—3 тижнів до 6 місяців.

Бажаю Вам успіху!!!

 

 

 

Причини важкої адаптації

Причинами важкої адаптації до умов дошкільного закладу можуть бути:

1. Несформованість позитивного настановлення на відві­дування дошкільного закладу (буває, що діти взагалі нічого не знають про життя в дитячому садку, про те, що там на них чекає). Для того, щоб негативні емоції не стали перешкодою для дитини в період адаптації, важливо сформувати в неї по­зитивне очікування щодо майбутніх змін. Досить часто батьки співчутливо ставляться до того, що малюк має йти у дитсадок. Унаслідок такого ставлення дитина починає страждати, капри­зувати, відмовляється відвідувати ДНЗ. А інколи батьки навіть залякують дитину дитячим закладом. Важливо зазначити, що пе­ріод адаптації важкий не тільки для дитини, а й для вихователя, тому батьки мають позитивно налаштовувати малюка на зустріч із вихователем.

2. Несформованість навичок самообслуговування. Інколи батьки, бажаючи заощадити час, поспішають нагодувати, одяг­нути малюка, сповільнюючи таким чином формування в дитини і необхідних практичних умінь і навичок. Такі діти, потрапляючи до дитячого закладу, почувають себе безпорадними та самотніми — вони не можуть самостійно одягатися, користуватися туалетом.

3. Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до відвідування дитячого садка мало спілкувалися з однолітка­ми. У деяких випадках батьки свідомо обмежують спілкування своєї дитини з ровесниками. Унаслідок цього з’являється не­довіра до інших, конфліктність, невміння попросити, невміння зачекати. Відчуття дискомфорту, якщо режим удома і в садочку кардинально відмінний у часі та послідовності.

Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була й ли­шається найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для педагогів дошкільного закладу. Врахування специфіки адаптаційного періоду допоможе не лише знайти правильний підхід до малюка, а й закласти передумови для його успішної соціалізації в новому колективі. Адже характер пережитих емоційних станів у ранньому віці впливає на успіхи й невдачі не тільки найближчого періоду шкільного життя, а й дорослого життя в майбутньому, оскільки емоційна пам’ять фіксує позитивний чи негативний досвід у тих уявленнях, образах та цінностях, що визначають стосунки дитини зі світом.

 

 

ПОРАДИ ЩОДО АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ

Шановні батьки! Усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями організації життя в групі.

• Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садочку багато іграшок, діток, і їй там буде добре, цікаво, весело.

• Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка, особливо додержуйте часу вкладання спати і період харчування.

•    Навчить дитину елементарних навичок самообслуговування.
 
• Подбайте про психічне і фізичне здоров’я дитини.
• Повідомте вихователів про звички та вподобання вашого малюка, про особливості здоров’я і поведінки.

• Потурбуйтеся про нервову систему вашої дитини. В перші дні перебування не залишайте її на цілий день у дитячому садку.

• Тримайте тісний зв’язок з персоналом групи, і будете певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину, і по-материнськи дбають про неї.